Любов і ненависть до однієї людини

Як поводитися з полярними почуттями до однієї людини?
У важливих стосунках у житті завжди бере участь великий обсяг наших почуттів. І все добре, якщо це однотипні почуття – любов, ніжність, визнання, вдячність. У стосунках усе просто, якщо є лише ті почуття, які притягують до іншої людини. І навіть якщо почуття тільки відштовхують – теж усе зрозуміло. Люблю – дружу, не люблю – не спілкуюся. Стосунки будуються або не будуються у таких випадках.

Складнощі виникають тоді, коли є і ті, і інші почуття одночасно.

Ненависть і любов одночасно

Амбівалентні почуття до однієї людини – не рідкість. Часто буває так, що ми одночасно любимо і ненавидимо, хочемо бачити і не хочемо бачити, злимося і відчуваємо ніжність. Такий «коктейль» викликає найбільше питань і розгубленості. Така полярність часто стає приводом звернутися до психотерапії.
Зазвичай виникає бажання «вирішити» щось із цією людиною та стосунками. Але як вирішувати, якщо незрозуміло, чи любиш ти, чи ненавидиш?
Якщо так сталося у вашому житті, запитайте себе: чи важливо вам спілкуватися з цією людиною, чи ні? Якщо важливо, якщо ви не змушуєте себе спілкуватися, як це часто буває з родичами, які нам не близькі, тоді є сенс докласти деяких зусиль, щоб налагодити контакт.

Влада якогось одного почуття сильна тоді, коли інших почуттів ви не помічаєте.

Коли ви відповіли собі на запитання «чи хочу я справді спілкуватися з цією людиною», важливо, щоб людина залишилася у вашому житті, інші почуття проявляться.
Тоді картина стане зрозумілішою. Як тільки ви помічаєте щось окрім того, що вже бачите, відкривається шлях до свободи у ваших почуттях до людини. Якщо ви відчуваєте відразу, це не позбавить вас почуття; амбівалентність у певній мірі збережеться. Але усвідомлення того, що у стосунках є і любов, і відраза, полегшує перебування з цим.
Відраза корисна – вона робить нас живими, окреслює межі в контакті та захищає від «отруєння». Страхи також потрібні. Потрібні всі почуття, які тільки можуть бути. Якщо ви приймаєте їх усі у стосунках із іншою людиною, це не обов’язково має руйнувати стосунки. Це робить їх більш вільними.
Відраза є реакцією на надмірність у контакті. Якщо це так, варто будувати межі. Якщо ви відчуваєте роздратування, страх, ніжність і вдячність до однієї й тієї ж людини – дайте всім цим почуттям можливість жити.
Весь цей «коктейль» – привід для розмови:

• про встановлення меж,
• про дозування реакцій,
• про цінності,
• про те, як важливо вам бути з цією людиною.

Якщо дати всім почуттям розгорнутися у контакті і почати говорити, що вам не подобається, де ви відрізняєтеся, як відрізняєтеся, і будувати нові межі, амбівалентність почуттів, швидше за все, зменшить свій градус, і на перший план вийде якесь одне почуття. І це стане відповіддю на питання «що робити». Лише звучатиме ця відповідь так: як вам із цим.