Чому ми «заїдаємо» емоції — і як навчитися переживати їх інакше

Іноді ми їмо не тому, що справді голодні, а тому, що хочемо допомогти собі впоратися з неприємними емоціями: зменшити тривогу, заглушити смуток або навіть відчути любов. Чому цей спосіб не працює і як навчитися справлятися з емоційним переїданням? Розповідаємо в статті.
Улюблена їжа справді може заспокоїти, розслабити або відволікти. Але якщо вона стає єдиним способом регулювати емоції — варто бити на сполох.

ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНЕ ПЕРЕЇДАННЯ

Емоційне переїдання — це ситуація, коли людина використовує їжу, щоб приглушити або заспокоїти негативні емоції: гнів, страх, нудьгу, смуток або самотність. У такі моменти прийоми їжі не контролюються відчуттям голоду та насичення, тому людина може з’їсти більше, ніж їй потрібно.
Емоційне переїдання може проявлятися як постійні маленькі перекуси протягом дня або як більш сильні напади, коли людина ніби не може зупинитися і їсть до фізичного дискомфорту.
Зазвичай їжа справді допомагає себе заспокоїти, розслабити або відволікти на час — і це нормально, якщо людина інколи обирає їжу, щоб потішити себе.

Тривогу варто бити, коли така поведінка стає звичкою і єдиним способом регулювати емоції. Адже «рятує» цей спосіб ненадовго. Складні почуття повертаються, а разом із ними — сором, вина за нездатність контролювати харчування, зростання тривоги щодо ваги.
Варто пам’ятати, що емоційне переїдання не говорить про брак сили волі або про те, що з людиною щось не так. Переїдання — це спроба відчути себе в безпеці і знайти внутрішні ресурси перед лицем відчуження, безпорадності, болю та самотності.
Зрозуміти, чи схильні ви до емоційного переїдання, допоможе Голландський опитувальник харчової поведінки. Пройти його можна самостійно, але результати рекомендується обговорювати зі спеціалістом.

5 ОСНОВНИХ ПРИЧИН ЕМОЦІЙНОГО ПЕРЕЇДАННЯ І СПОСОБИ РОБОТИ З НИМИ

Щоб справитися з емоційним переїданням, важливо вміти розпізнавати свої емоції та навчитися піклуватися про свої потреби без допомоги їжі.
Це не швидкий процес, тому важливо не поспішати і приділити цьому стільки часу та уваги, скільки потрібно.

Підвищений рівень тривожності

Іноді людина їсть, щоб заспокоїтися і знизити рівень тривоги, страху, внутрішньої напруги або стресу. Сам акт переїдання може нагадувати панічну атаку. До початку їжі тривога вже досягає апогею, тому людині необхідно щось з’їсти, щоб впоратися з приступом.

Потреба в заспокоєнні

Кожній людині може бракувати підтримки та турботи від інших. Проте з якихось причин вона може не просити про цю підтримку, тому зрештою не помічає своїх потреб або боїться відкрито їх озвучити, або переконує себе, що може обійтися без них.
Але потреби — в любові, приналежності, прийнятті, заспокоєнні та стосунках — нікуди не зникають, тому людина неусвідомлено намагається їх заглушити: потішити себе їжею або чимось смачним.

Бажання заглушити емоції

Іноді людина переживає емоції як сильний і потенційно нестерпний дискомфорт. Це може бути пов’язано як з високою емоційною чутливістю, так і зі складними зовнішніми обставинами життя.
У такі моменти бажання одне: зробити щось, щоб зупинити дискомфорт і не стикатися з цим страшним переживанням.
Коли слабкість і вразливість стають нестерпними, мозок запускає механізми самозахисту. Людина навіть не дозволяє собі відчути емоції чи потреби — занадто страшно, а разом із тим усвідомлювати порожнечу від їх незадоволення.

Багато хто вчиться дистанціюватися від своїх потреб і емоцій з раннього дитинства. Якщо в дитинстві потреби обесцінювалися («Нічого страшного, переживеш!»), пригнічувалися («Ти не можеш бути голодним — ти їв дві години тому!») або відмовляли в їх задоволенні — людина вчиться ні в чому не потребувати, просто вимикати свої потреби.

Роздратування та фрустрація

Протягом дня багато що може піти не так: пральна машина ламається, на дорозі несподівана пробка, зарплата затримується, продавець у магазині грубий — і це не кажучи про глобальні життєві проблеми.
Коли все це роздратування накопичується, людина досягає точки кипіння і «вибухає». Дратує все і всіх, і це відбивається і на ній самій, і на близьких, і на їжі.
У нашому суспільстві прояви злості або роздратування часто оцінюють негативно. З дитинства ми чуємо: «Злитися не можна», «Якщо злишся — ти погана людина» тощо.
Тому люди часто відчувають дискомфорт при появі цієї емоції: не розуміють, як поводитися з цим станом і як його екологічно виражати. І тут їжа може знову виступати способом самозаспокоєння, при цьому людина обирає горіхи, сухарики та інше — все, що можна інтенсивно гризти і жувати.
Хоча при цьому гнів — важлива емоція, і варто навчитися розпізнавати, що за ним стоїть і які потреби він сигналізує в даний момент.

Схильність критикувати себе та відчуття сорому

Іноді людина пояснює невдачі лише власними недоліками або недостатніми зусиллями. Вона звинувачує себе за все, що відбувається, за власні недоліки, за небажані повороти життя. Здається, критика мотивує, але насправді створює більше напруги і стресу.
Коли людина застрягає в звинуваченнях, вона переключається на сором: «Я невдаха», «Я невдаха, бо нічого не виходить так, як хочу».
Сором породжує бажання сховатися, зникнути, перестати проявляти себе, бо за цим стоїть страх відторгнення. Ця емоція повідомляє людині, що її поведінка або самовираження не відповідають очікуванням — своїм або чужим, а отже, можуть не сподобатися іншим. Це одна із складних емоцій, від якої дуже хочеться позбутися, і їжа може тимчасово давати полегшення.

Першим кроком варто навчитися розпізнавати та називати свої емоції. Можна скористатися Торонто-шкалою алекситимії, яка допомагає зрозуміти, як ви зараз взаємодієте зі своїми емоціями і як із цим працювати.
Розуміння емоцій, що призводять до переїдання, дозволяє усвідомити сенси, приховані за ним, побачити власну вразливість та прийняти спроби подбати про себе, зменшити біль і відчути контроль над своїм життям.